ПлюсПлюс: український дитячий телеканал

ПлюсПлюс мовить в Україні відколи 4 серпня 2012 року з’явився перший ефір, і за цей час канал встиг перетворитися з нішевого проєкту на одного з небагатьох дитячих мовників суто українського виробництва в загальнонаціональному цифровому ефірі. У сітці — світова й українська анімація, розвивальні проєкти для дошкільнят і школярів, вечірні казки з відомими батьками. Канал входить до медіаконгломерату «1+1 Media», тобто працює в одній редакційній родині з «1+1 Україна», «2+2» та «УНІАНом», і підпорядковується тим самим стандартам ліцензування Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Нижче — перевірені факти про ПлюсПлюс: історія, власні проєкти, герої, нагороди, рейтинги Nielsen і практичні поради, як знайти канал у цифровому ефірі, кабелі чи супутнику.

Хто стоїть за ПлюсПлюсом і як влаштований канал

ПлюсПлюс позиціонується як анімаційний, розважально-пізнавальний канал для сімей із дітьми дошкільного та шкільного віку. Генеральна продюсерка — Іванна Найда, яка водночас очолює нішеві канали «1+1 Media». З 4 до 10 серпня 2012 року посаду тимчасово обіймала Наталія Вашко, а 27 серпня того ж року Найда офіційно очолила команду. Візуальний стиль ефіру розробила лондонська студія Animade, і саме їїній пластиці ПлюсПлюс завдячує впізнаваними заставками, які вирізняють канал серед інших дитячих мовників.

Структура ефіру проста і водночас гнучка: власні українські проєкти чергуються з ліцензійною анімацією Cartoon Network, Disney і Nickelodeon, а в денних і вечірніх слотах стоять аніме-серіали — «Бейблейд» у версіях «Вибух», «Еволюція», «Турбо», «Зліт» і «Бейблейд X» (з 2025 року), «Йо-Кай Вотч», «Інфініті Надо», «Мекард», «Бакуган: Бойова планета», «Тоботи». Для батьків це означає одне: навіть якщо дитина ввімкне канал сама, вона з високою ймовірністю потрапить на україномовний контент або на серію, яку вже бачила в садочку. Ліцензійні блоки займають меншу частину сітки, ніж на суто розважальних мовниках, де часто йдуть два-три однакові серіали поспіль. У позаефірний час канал працює через супутник і OTT-сервіси, тож залишається доступним навіть у родинах, де немає стабільного цифрового сигналу.

Основні характеристики каналу

Характеристика	Деталі
Назва	ПлюсПлюс (у стилізації бренду — «ПЛЮСПЛЮС»)
Дата запуску	4 серпня 2012 року
Власник	«1+1 Media»
Генеральна продюсерка	Іванна Найда (з 27 серпня 2012 року)
Формат екрана	16:9 (з 17 січня 2017 року)
Якість мовлення	HD з 23 квітня 2020 року
Цільова аудиторія	Діти дошкільного та шкільного віку, сімейний перегляд
Мовлення	Цифровий ефір DVB-T2 (МХ-3), супутник, кабель, OTT
Частка аудиторії 2021	1,09 % (Nielsen, 18-54, міста 50 тис.+), 11 місце в загальному рейтингу
Нагороди	«Телетріумф» 2012, 2015, 2016, 2018; Effie Awards Ukraine (срібло 2016, золото 2019); премія Кабміну імені Лесі Українки 2015; Big Data Awards 2018, 2021; Ukrainian Design: The Best Of і Very Best Of

Історія ПлюсПлюса: від «Відкриття року» до національного мультиплексу

Канал з’явився в ефірі 4 серпня 2012 року і того ж року отримав премію «Телетріумф» у номінації «Відкриття року». Першим великим власним проєктом стала «Казка з татом» у 2013 році, яка й досі залишається своєрідною візитівкою ПлюсПлюса. У 2014 році стартували «Корисні підказки» і мультфільм «Це — наше і це — твоє», створений спільно з Міністерством освіти і науки України в межах Всеукраїнського проєкту для учнів 2-4 класів.

2015 року канал зібрав одразу кілька престижних відзнак: «Телетріумф» за найкращу дитячу програму, премію Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за «Це — наше і це — твоє» та нагороду Ukrainian Design: The Best Of у номінації TV/Promo&Film Motion Graphics, а ще три відзнаки в категорії TV Program — Visual Identity. 2016 року проєкт «Це — наше і це — твоє. Очима дітей» приніс ПлюсПлюсу ще один «Телетріумф» і срібло Effie Awards Ukraine. З 17 січня 2017 року канал перейшов на широкий формат 16:9 і запустив «Світ чекає на відкриття» — серію, яка 2018 року знову здобула «Телетріумф» як найкраща розважальна програма для дітей та підлітків, а також Big Data Awards як лідер дитячого ТБ.

2018 року ПлюсПлюс отримав шість нагород Ukrainian Design: The Very Best Of — найбільше серед українських каналів того сезону. Нагороди розподілилися так: одна в номінації TV Channel Visual Identity за айдентику каналу і п’ять у TV Program — Visual Identity за мультфільм «Світ чекає на відкриття». 27 квітня 2018 року ПлюсПлюс почав мовлення в локальному цифровому мультиплексі КРРТ в Одесі, а 13 грудня 2019 року кампанія просування бренду «Світ чекає на відкриття» здобула золото Effie Awards Ukraine в категорії «Брендований контент і послуга». На той час ПлюсПлюс уже встиг перетворитися з експериментального майданчика для однієї студії на повноцінний національний канал із власним продакшеном і стабільною часткою ринку.

У грудні 2019 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення переоформила ліцензії каналів «1+1 media», фактично дозволивши ПлюсПлюсу та «УНІАНу» обмінятися програмними концепціями й логотипами в межах наявних ліцензій. 26 грудня 2019 року ПлюсПлюс розпочав мовлення в загальнонаціональному цифровому мультиплексі МХ-3, а з 23 квітня 2020 року перейшов на HD-якість. У січні 2020 року в регіональному мультиплексі Концерну РРТ на Одещині замість ПлюсПлюса почав мовити «УНІАН» — наслідок того ж обміну. У липні 2021 року ПлюсПлюс знову визнали лідером дитячого ТБ за версією Big Data Awards уже за підсумками 2020 року.

Хронологія ключових подій

Рік	Подія
2012	Старт мовлення 4 серпня; «Телетріумф» як «Відкриття року»
2013	Прем’єра «Казки з татом»
2014	Запуск «Корисних підказок» і «Це — наше і це — твоє» спільно з МОН
2015	«Телетріумф», премія Кабміну імені Лесі Українки, Ukrainian Design: The Best Of
2016	«Телетріумф» і срібло Effie Awards за «Очима дітей»
2017	Перехід на 16:9; запуск «Світ чекає на відкриття»
2018	Шість нагород Ukrainian Design: The Very Best Of; Big Data Awards; мультиплекс в Одесі
2019	Золото Effie Awards; перехід у мультиплекс МХ-3 у грудні
2020	HD-мовлення з 23 квітня
2021	Big Data Awards: лідер 2020 року серед дитячих каналів

Що показують в ефірі ПлюсПлюса: власні проєкти та ліцензійні серіали

Ефірну сітку ПлюсПлюса можна умовно розділити на три шари. Перший — власні проєкти, зроблені в Україні: «Це — наше і це — твоє» (і підрозділи «Традиції», «Очима дітей»), «Казка з татом» із версіями «Караоке» і «Пригоди у світі ПЛЮСПЛЮС», «Корисні підказки», «Світ чекає на відкриття», «Говоримо українською», «ЕКО ПлюсПлюс», «Волохатий блог», «Смаколики з Данилом Ківою», «Дивомандри», «Герої теж плачуть» і «Зустріч з героєм». Другий шар — ліцензійна анімація: класичні серіали студій Cartoon Network, Disney, Nickelodeon. Третій — аніме-лінійка: «Йо-Кай Вотч», «Бейблейд» у версіях «Вибух», «Еволюція», «Турбо», «Зліт» і «Бейблейд X» (з 2025 року), «Інфініті Надо», «Мекард», «Бакуган: Бойова планета», «Тоботи».

Окремо в сітці присутні неанімаційні проєкти: «Дивні та смішні звірята», «Комашки» і архівний «Єралаш», що виходив у 2012-2014 роках як спадок від попереднього формату каналу. Таке поєднання дає змогу батькам планувати перегляд під настрій і вік дитини. Наприклад, для ранкового блоку підійдуть короткі «Корисні підказки» і пісні з «Волохатого блогу», для вечора — «Казка з татом» і спокійні серії «Дивомандрів», а в дощові вихідні — ліцензійна анімація Disney. Важливо врахувати, що анімаційний контент займає більшу частину ефіру саме через ліцензійні угоди з Cartoon Network, Disney і Nickelodeon, тож у випадку зміни прав на показ сітка може суттєво змінитися.

Власні проєкти, які варто подивитися з дитиною

«Світ чекає на відкриття» — серія про винаходи й винахідників, яку МОН радить для шкільних уроків.
«Казка з татом» — українські знаменитості читають «Івасика-Телесика», «Козу-дерезу» та інші казки.
«Це — наше і це — твоє» — про здобутки України, створено спільно з Міністерством освіти і науки.
«Корисні підказки» — практичні поради в іронічній формі для дітей 6-10 років.
«Дивомандри» — анімаційний гід українською міфологією для родинного перегляду.
«Говоримо українською» — про правила й тонкощі мови в ігровій формі.
«ЕКО ПлюсПлюс» — короткі історії про шкоду довкіллю й корисні екологічні звички.

Герої світу ПЛЮСПЛЮС: Трикутя, Квадрик і Кружко

Головні персонажі ПлюсПлюса — троє друзів: Трикутя, Квадрик і Кружко. Разом вони мандрують «дивовижним світом ПЛЮСПЛЮС», знайомляться з новими друзями, допомагають тим, хто цього потребує. Їхній наставник — Шаман Кругоман, що ділиться мудрими порадами й підтримує порядок. Антиподом виступає бешкетник Карлюка, який постійно влаштовує проблеми мешканцям світу. Родини героїв теж присутні в ефірі: тата й мами допомагають малюкам-плюсикам відкривати щось нове, і саме цей «дорослий поруч» робить сюжети ближчими до родинного перегляду.

Ці герої вийшли далеко за межі ефіра. За мотивами мультфільмів «Казка з татом» випущено 3D-книгу «Моя перша книга про Україну», велику розмальовку «Пригоди у світі ПЛЮСПЛЮС», окремі розмальовки до сезонів «Про Плюсотрасу», «Магія світу ПЛЮСПЛЮС» і «Пригоди у світі ПЛЮСПЛЮС», серію книжок «Казка на ніч», наклейки на пасхальні крашанки з героями, м’які іграшки-подушки, зошити з персонажами, дерев’яний конструктор «Плюсотраса світу ПЛЮСПЛЮС». Спільно з «Ранок-креатив» ПлюсПлюс випустив набори «Світ чекає на відкриття» для дослідів і експериментів із грою у доповненій реальності, а з видавництвом «Ранок» — серію книг-конструкторів «Моя творча енциклопедія».

Для батьків це зручно: дитина впізнає героїв і в ефірі, і на полиці з книжками. На практиці це працює як м’який якір для читання — малюк сам просить «ту книжку з Трикутею» перед сном, а батькам лишається тільки вибрати серію. Загальні відомості про ПлюсПлюс, включно з переліком цих проєктів і описом героїв, можна перевірити у Вікіпедії — там є повна хроніка мовлення, яка збігається з фактами в цьому матеріалі. Детальний опис самого каналу з повною бібліографією проєктів і нагород розміщено на сторінці ПлюсПлюс у Вікіпедії, де зібрано перевірені посилання на джерела.

Як знайти ПлюсПлюс у 2026 році: DVB-T2, супутник, кабель, інтернет

Найпростіший спосіб для більшості родин — цифровий ефір DVB-T2. ПлюсПлюс мовить у загальнонаціональному мультиплексі МХ-3 із 26 грудня 2019 року, і для прийому достатньо кімнатної або зовнішньої антени та телевізора з вбудованим тюнером DVB-T2. У межах покриття цифрової мережі — а це більшість обласних центрів і прилеглих районів — канал доступний безкоштовно. Для родин у невеликих містах і переселенців, де інтернет працює нестабільно, саме ефірне мовлення залишається найнадійнішим варіантом.

Крім того, ПлюсПлюс присутній у супутникових пакетах, у кабельних мережах провідних українських провайдерів і в OTT-сервісах. Частину контенту, зокрема серії «Це — наше і це — твоє», можна завантажити з офіційного сайту каналу та використовувати на шкільних уроках. Для батьків це означає гнучкість: у дорогу вмикаємо завантажені серії на планшеті, удома ставимо ефірну версію без реклами сторонніх сервісів. Водночас варто пам’ятати, що не всі OTT-платформи пропонують повну сітку: ефірна версія зазвичай ширша за онлайн-версію каналу.

Якщо ви перевіряєте інформацію про канал самостійно, зверніть увагу на кілька моментів. По-перше, програмна концепція і ліцензія ПлюсПлюса публікуються на сайті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. По-друге, розклад і архів випусків доступні на офіційному сайті «1+1 Media». По-третє, у статті про ПлюсПлюс у Вікіпедії зібрано перевірену хроніку запусків, нагород і програм, на яку можна посилатися в родинних обговореннях.

ПлюсПлюс у цифрах: рейтинги Nielsen і аудиторія

2021 року частка ПлюсПлюса за даними системи рейтингів Nielsen склала 1,09 % серед аудиторії 18-54 у містах із населенням понад 50 тисяч. У загальному рейтингу це 11-те місце, а в ніші дитячого мовлення — стабільна позиція в трійці лідерів. Для вузькосегментного каналу, який конкурує з міжнародними брендами в кабельних пакетах, це сильний результат, але він не означає тотального домінування: у прайм-тайм частка зростає завдяки сімейному перегляду, а вдень вона істотно нижча.

Левову частку глядачів ПлюсПлюса становлять діти 4-10 років і їхні мами. Тата частіше «підключаються» під час спільних проєктів на кшталт «Казки з татом» або «Зустрічі з героєм», де дорослий коментує сюжет поряд із дитиною. Такий розподіл аудиторії типовий для сімейних каналів, але в Україні він посилений тим, що ефір переважно україномовний і природно вписується у шкільне та дошкільне середовище. Це одна з причин, чому ПлюсПлюс часто згадують у контекстах україномовного дитячого контенту поряд із окремими YouTube-проєктами та ініціативами Суспільного. Разом із тим частка 1,09 % — це лише зріз по великих містах, і в малих населених пунктах реальна аудиторія може суттєво відрізнятися через особливості цифрового покриття.

ПлюсПлюс і держава: ліцензії, регуляція, рекомендації МОН

Діяльність ПлюсПлюса регулюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. У грудні 2019 року рада переоформила ліцензії каналів «1+1 Media» з урахуванням програмних змін, зокрема обміну концепціями між ПлюсПлюсом і «УНІАНом» у межах наявних ліцензій. Відтоді юридична особа ПлюсПлюса залишається в структурі «1+1 Media», а ліцензія чинна на мовлення в загальнонаціональному мультиплексі МХ-3 і в супутникових пакетах.

Окремий напрям — співпраця з Міністерством освіти і науки України. У 2015-2016 навчальному році МОН і ПлюсПлюс провели Всеукраїнський проєкт серед учнів 2-4 класів: діти пропонували ідеї для мультфільмів, а переможці лягли в основу 25 серій «Це — наше і це — твоє. Очима дітей». Усі ці серії рекомендовані для використання на шкільних уроках і доступні для завантаження. Для вчителів це готовий педагогічний матеріал, який можна вбудувати в уроки «Я досліджую світ», української мови або громадянської освіти, а для батьків — додаткова гарантія якості, бо контент пройшов педагогічну експертизу МОН.

У період воєнного стану ПлюсПлюс, як і решта каналів «1+1 Media», коригував ефір: частина розважальних блоків замінювалася патріотичним і психологічним контентом, але дитяча сітка залишалася стабільною. Для родин із малюками, які потребують передбачуваного розкладу навіть під час тривог, це один із небагатьох дитячих каналів, який не зник з ефіру й не перейшов повністю на новинний контент. Водночас під час повітряних тривог у деяких регіонах цифровий сигнал може тимчасово зникати, тож варто заздалегідь завантажити улюблені серії на планшет.

Поширені запитання

Коли з’явився ПлюсПлюс?

Канал розпочав мовлення 4 серпня 2012 року. Уже того ж року він отримав премію «Телетріумф» у номінації «Відкриття року».

Кому належить ПлюсПлюс?

Канал входить до медіаконгломерату «1+1 Media». Генеральна продюсерка ПлюсПлюса — Іванна Найда, яка також очолює нішеві канали групи з 27 серпня 2012 року.

Чим ПлюсПлюс відрізняється від інших дитячих каналів?

Це сімейний канал із сильною часткою власного українського контенту. Частину проєктів зроблено спільно з Міністерством освіти і науки, тож їх рекомендують для шкільних уроків і можна завантажити з офіційного сайту.

Чи є у ПлюсПлюса HD-версія?

Так. Мовлення у стандарті високої чіткості (HD) ПлюсПлюс запустив 23 квітня 2020 року. Формат екрана — 16:9, перехід на нього відбувся 17 січня 2017 року.

Де зараз дивитися ПлюсПлюс?

Канал доступний у цифровому ефірі DVB-T2 (мультиплекс МХ-3), у кабельних мережах, через супутник та в OTT-сервісах. Частину проєктів, зокрема серії «Це — наше і це — твоє», можна завантажити з офіційного сайту каналу.

Чи підходить канал для дошкільнят?

Так. Значна частина сітки розрахована на дітей 3-6 років: короткі пізнавальні мультфільми, пісні та історії. Для школярів є окремі освітні серії, зокрема «Світ чекає на відкриття» і «Це — наше і це — твоє».

Які головні герої ПлюсПлюса?

Це Трикутя, Квадрик і Кружко, їхній наставник Шаман Кругоман і бешкетник Карлюка. За мотивами серіалу «Казка з татом» випущено книги, розмальовки, іграшки й набори для дослідів спільно з «Ранок-креатив» і видавництвом «Ранок».

Чи є у каналу освітні проєкти?

Так. «Світ чекає на відкриття» розповідає про винаходи, «Це — наше і це — твоє» — про здобутки України, «Говоримо українською» — про мову, «Дивомандри» — про міфологію, «ЕКО ПлюсПлюс» — про екологію.

Чи можна використовувати контент ПлюсПлюса на уроках?

Частину матеріалів дозволено. Зокрема, 25 серій «Це — наше і це — твоє. Очима дітей» рекомендовані МОН і доступні для завантаження та використання на шкільних уроках.

Які нагороди має ПлюсПлюс?

Серед ключових: «Телетріумф» 2012, 2015, 2016 і 2018 років, премія Кабміну імені Лесі Українки 2015, Effie Awards Ukraine (срібло 2016, золото 2019), Big Data Awards 2018 і 2021, Ukrainian Design: The Best Of та Very Best Of 2015 і 2018 років.

Як швидко скласти власне враження про канал

Якщо хочете перевірити ПлюсПлюс на практиці, зробіть три кроки. По-перше, знайдіть канал у цифровому ефірі DVB-T2 (мультиплекс МХ-3) або в меню свого кабельного провайдера й поставте його на 5-7 позицію поруч із улюбленими. По-друге, разом із дитиною перегляньте один випуск «Світ чекає на відкриття» і один випуск «Казки з татом», щоб оцінити, який формат лягає у вашу родину краще. По-третє, завантажте з офіційного сайту серії «Це — наше і це — твоє», які МОН рекомендує для уроків, і використовуйте їх як додатковий матеріал у будні. Для родин у невеликих містах і переселенців у зоні нестабільного інтернету це один із найпростіших способів забезпечити дитину якісним українським контентом без додаткових витрат.