Зенітно-ракетний комплекс Patriot із пусковою установкою

Дефіцит ракет для Patriot: пояснення The Economist у цифрах і фактах

Зенітно-ракетний комплекс Patriot із пусковою установкою

18–19 серпня 2026 року The Economist опублікував матеріал про гостру нестачу ракет-перехоплювачів для систем Patriot на Заході та можливі шляхи вирішення проблеми на тлі посилення російських атак балістичними ракетами по Україні. Безпосередньою причиною кризи видання назвало надмірне використання перехоплювачів США та їхніми близькосхідними союзниками під час війни з Іраном цього року.

Що відомо про масштаб дефіциту

За оцінкою аналітичного центру CSIS, Пентагон використав майже дві третини довоєнних запасів Patriot і значну частину інших перехоплювачів. Для відновлення запасів Patriot до довоєнного рівня може знадобитися час аж до 2029 року за умови схвалення Конгресом запиту Дональда Трампа на оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що передбачає збільшення поточних витрат на 50%. Снаряди PAC-3 MSE коштують 4–5 мільйонів доларів за штуку, а Patriot залишаються основною системою точкової оборони для 19 країн.

Як дефіцит впливає на Україну і які шляхи розглядаються

Україна повідомляла про перехоплення близько 70% балістичних ракет у березні та лише 20% у липні, а з наближенням зими запросила щонайменше 300 перехоплювачів для Patriot. Країни, які мають власні запаси, зокрема Німеччина, Греція, Польща та Іспанія, дедалі частіше відмовляються від їхньої передачі. Виробники домовилися наростити випуск PAC-3 із 600 до приблизно 2000 одиниць на рік на початку 2030-х, а Lockheed Martin оголосила про розробку дешевшого PAC-3 ACE з можливим стартом у 2028 році. Українська компанія Fire Point бере участь у проєкті «Фрейя» з розробки перехоплювача приблизно за чверть ціни PAC-3.

Tags:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Останні новини